1. Універсальний словник-енциклопедія

Мазепа

(Мазепа-Колединський)

Іван Степанович, 1639(?)-1709, гетьман Лівобережної України з 1687; 1659-1663 служив при дворі пол. короля Яна III Казимира; 1669 вступив на службу до правобережного гетьмана П. Дорошенка, 1674 перейшов до лівобережного гетьмана І. Самойловича; 1682-87 генеральний осавул Війська Запорозького; обраний гетьманом, уклав з рос. урядом Коломацькі статті 1687; меценат освіти і мистецтва (1694 перетворив Києво-Могилянську Колегію в Академію, 1700 заснував Чернігівський колегіум, фундував побудови низки церков у Києві, Чернігові, Переяславі, підтримував творчі зусилля Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Іоана Максимовича, Феофана Прокоповича; власні поетичні твори, в тому числі Всі покою щиро прагнуть, Ой горе тій чайці небозі); прагнучи визволити Україну з-під рос. влади, провадив таємні переговори з пол. королем Станіславом Лещинським, а 1708 під час Пн. війни перейшов на бік Карла XII; після поразки шведів у Полтавській битві 1709 подався на еміграцію у турец. володіння; на вимогу Петра I підданий анафемі Рос. Православною Церквою; герой численних творів літератури й мистецтва (Ф. Вольтер, Дж. Байрон, В. Гюґо, О. Пушкін, К. Рилеєв, Ю Словацький, Б. Залеський, Б. Лепкий, В. Сосюра; Ф. Ліст, П. Чайковський; О. Верне, Т. Шевченко, І. Рєпін, О. Архипенко).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мазепа — Мазе́па прізвище Орфографічний словник української мови
  2. мазепа — -и, ч. і ж., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мазепа — МАЗЕ́ПА, и, ч. і ж., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Сл. Б. Грінченка); [Харитон:] Як напнеш сірячину – “Ти мужик! Хамло! Мазепа!..” (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  4. мазепа — (-и) ж., жрм, жарт.-ірон. Те саме, що мазило. У підлітково-рожевому віці безвусі молочні вуста наслідують старших Лайка, жаргон образливі прізвиська "Мазепа" — той, хто ніяк не влучить у ціль "бандєра" — страшна кровожерна почвара... Словник жарґонної лексики української мови
  5. МАЗЕПА — • МАЗЕПА , Мазепа-Колединський Іван Степанович (20.III 1639, за ін. даними 1629, 2.Х 1639 або 1644, с. Мазепинці, тепер Білоцерківського р-ну Київ. обл. — 22.IX 1709, м. Бендери, тепер Молдова; похов. у м. Галаці, тепер Румунія) — гетьман України. Навч. Українська літературна енциклопедія
  6. Мазепа — див. Мазепа, Володимир Іванович Філософський енциклопедичний словник
  7. мазепа — МАЗЕ́ПА, и, ч. і ж., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Сл. Гр.); [Xаритон:] Як напнеш сірячину — "Ти мужик! Хамло! Мазепа!.." (Кроп., II, 1958, 47). Словник української мови в 11 томах
  8. мазепа — Мазе́па, -пи об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. Словник української мови Грінченка