мазепа

Мазе́па, -пи

об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мазепа — Мазе́па прізвище Орфографічний словник української мови
  2. мазепа — -и, ч. і ж., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мазепа — МАЗЕ́ПА, и, ч. і ж., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Сл. Б. Грінченка); [Харитон:] Як напнеш сірячину – “Ти мужик! Хамло! Мазепа!..” (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  4. мазепа — (-и) ж., жрм, жарт.-ірон. Те саме, що мазило. У підлітково-рожевому віці безвусі молочні вуста наслідують старших Лайка, жаргон образливі прізвиська "Мазепа" — той, хто ніяк не влучить у ціль "бандєра" — страшна кровожерна почвара... Словник жарґонної лексики української мови
  5. МАЗЕПА — • МАЗЕПА , Мазепа-Колединський Іван Степанович (20.III 1639, за ін. даними 1629, 2.Х 1639 або 1644, с. Мазепинці, тепер Білоцерківського р-ну Київ. обл. — 22.IX 1709, м. Бендери, тепер Молдова; похов. у м. Галаці, тепер Румунія) — гетьман України. Навч. Українська літературна енциклопедія
  6. Мазепа — (Мазепа-Колединський) Іван Степанович, 1639(?)-1709, гетьман Лівобережної України з 1687; 1659-1663 служив при дворі пол. короля Яна III Казимира; 1669 вступив на службу до правобережного гетьмана П. Дорошенка, 1674 перейшов до лівобережного гетьмана І. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Мазепа — див. Мазепа, Володимир Іванович Філософський енциклопедичний словник
  8. мазепа — МАЗЕ́ПА, и, ч. і ж., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Сл. Гр.); [Xаритон:] Як напнеш сірячину — "Ти мужик! Хамло! Мазепа!.." (Кроп., II, 1958, 47). Словник української мови в 11 томах