мазепа
МАЗЕ́ПА, и, ч. і ж., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину.
У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Сл. Гр.);
[Xаритон:] Як напнеш сірячину — "Ти мужик! Хамло! Мазепа!.." (Кроп., II, 1958, 47).
Словник української мови (СУМ-11)