май
МАЙ¹, я, ч., поет., розм.
Те саме, що тра́вень.
Як прийде май, сій просо – буде як гай (прислів'я);
Була веселенька [Галочка], як день у маї місяці (Г. Квітка-Основ'яненко);
На небі місяць май, а сонце гріє, як у літі (Б. Лепкий);
Недаром старі люди кажуть: теплий квітень, мокрий май – буде жито, як гай! (Л. Дмитерко).
МАЙ², ю, ч.
Клечання, зелень.
Волів дванадцять пар, всі під стрічками, їх роги вквітчані, як май, квітками (П. Куліш);
А тут їде віз повен маю – так на Поділлю [Поділлі] звуть клечання (А. Свидницький);
І травень дощами проллється над краєм, Всю землю вкриваючи рястом і маєм (Л. Первомайський);
* Образно. На дверях власної душі я вішаю зелений май (Б.-І. Антонич).
МАЙ³, присл., діал.
1. Мабуть.
Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть... (Леся Українка);
– Дмитре, а ще, май, буде у вас діточок? – Та, певно, що буде (М. Матіос).
2. Більше.
Всі, що май боязливі, повтікали, .. лишилися три багачі та п'ять бідних (В. Стефаник).
Словник української мови (СУМ-20)