макаронічний
МАКАРОНІ́ЧНИЙ, а, е, книжн.
Багатий на макаронізми, з макаронізмами.
Традиція насичення власної мови елементами близькоспорідненої “вищої” мови (аби не своєї!) поступово робила власну мову настільки макаронічною, що користування нею втрачало будь-який сенс (з наук. літ.);
О. Озаркевич переробляв макаронічну прозу Возного і нівечив при тім пишні цвіти гумору та тонкої іронії, якими не раз блискотять його кручені фрази (І. Франко);
Мова письменника повинна бути чиста, як джерело, мова народна, а не макаронічна (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)