макорженик

МАКОРЖЕ́НИК, а, ч., розм.

Корж із маком.

Дівчата дали мені цілу макуху, кілька пирогів і вівсяних макоржеників (М. Чабанівський);

Сват купив у продавщиць макорженик. З'їв його і на дорозі помер, не дійшовши до своєї хати. Виявилося, що макорженик був спечений із дурману (з мемуарної літ.);

Тарасик продовжує розповідь: “Так, що тут у шаньку сестра поклали? Хліб, цибулинка, макорженик, молочко... О, ще й бурячок печений!.. Оце поласую!” (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. макорженик — макорже́ник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. макорженик — -а, ч., розм. Корж із маком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. макорженик — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком).  Словник синонімів української мови
4. макорженик — МАКОРЖЕ́НИК, а, ч., розм. Корж із маком. Дівчата дали мені цілу макуху, кілька пирогів і вівсяних макоржеників (Чаб., Шляхами.., 1961, 54).  Словник української мови в 11 томах
5. макорженик — Макорже́ник, -ка м. Коржъ съ макомъ.  Словник української мови Грінченка