малеча
МАЛЕ́ЧА, і, ж., збірн.
1. Маленькі діти.
Малеча танцювала, дрібно кружляючи, мов ті маленькі блакитні й червонясті метелики (Леся Українка);
Немов горобці, обліпила тин малеча (А. Шиян);
В оточенні галасливої малечі Крутояр і його супутники простували до хижі вождя (Ю. Бедзик);
* Образно. Ми як те грузинське немовля, що народилося під час грузинської революції. На час наших подій малечі сповнився один рочок (І. Карпа);
// розм. Молодші школярі.
Одного дня зійшлася до мене в школу малеча по книжки (С. Васильченко);
Школярикам вже, малечі, Зранку в школу любиму йти (Я. Шпорта).
2. Малята тварин.
– Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу і дорослих (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)