малечий
МАЛЕ́ЧИЙ, а, е, розм.
1. Те саме, що дитя́чий 1.
– А справді-бо, папір з малечих літ псувати Навик я (М. Рильський);
Вже поселилася в його малечій душі здатність захоплюватися всім прекрасним (П. Загребельний).
2. Належний малечі; притаманний малечі.
Вже поселилася в його малечій душі здатність захоплюватися всім прекрасним (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)