малеча
МАЛЕ́ЧА, і, ж., збірн.
1. Маленькі діти.
Малеча танцювала, дрібно кружляючи, мов ті маленькі блакитні й червонясті метелики (Л. Укр., III, 1952, 670);
Немов горобці, обліпила тин малеча (Шиян, Баланда, 1957, 113);
// розм. Молодші школярі.
Одного дня зійшлася до мене в школу малеча по книжки (Вас., II, 1959, 315);
Школярикам вже, малечі, Зранку в школу любиму йти (Шпорта, Твої літа, 1950, 71).
2. Малята тварин.
— Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу і дорослих (Донч., II, 1956, 298).
Словник української мови (СУМ-11)