малолітка
МАЛОЛІ́ТКА, и, ч. і ж., розм.
1. Те саме, що малолі́ток.
Нащо на горе вродила [мати], Малоліткою женила (П. Чубинський);
І безпритульного малолітку-сироту закрутило у вихорі громадянської війни, голоду і холоду (В. Чемерис).
2. Жін. до малолі́ток.
Сидить на лавці сивий чоловічок у сірій сорочці; бавить дівчинку-малолітку на руках: показує їй на курчат, що клюють пшоно (В. Барка).
3. розм. Тюрма або зона для малолітніх злочинців.
– Він не такий дурний, аби через такого, як ти, на малолітку йти (А. Кокотюха).
Словник української мови (СУМ-20)