малолітка
МАЛОЛІ́ТКА, и, ч. і ж., розм.
1. Те саме, що малолі́ток.
Нащо на горе вродила [мати], Малоліткою женила (П. Чубинський);
І безпритульного малолітку-сироту закрутило у вихорі громадянської війни, голоду і холоду (В. Чемерис).
2. Жін. до малолі́ток.
Сидить на лавці сивий чоловічок у сірій сорочці; бавить дівчинку-малолітку на руках: показує їй на курчат, що клюють пшоно (В. Барка).
3. розм. Тюрма або зона для малолітніх злочинців.
– Він не такий дурний, аби через такого, як ти, на малолітку йти (А. Кокотюха).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малолітка — малолі́тка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- малолітка — див. дитина Словник синонімів Вусика
- малолітка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що малоліток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малолітка — МАЛОЛІ́ТОК (про дитину), МАЛОЛІ́ТКА розм., МАЛОЛІ́Т заст., НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ. Було то божеє село. В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток (Т. Шевченко); Нащо на горе вродила, Малоліткою женила (П. Словник синонімів української мови
- малолітка — МАЛОЛІ́ТКА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що малолі́ток. Нащо на горе вродила [мати], Малоліткою женила (Чуб., V, 1874, 668). Словник української мови в 11 томах
- малолітка — Малолітка, -ки об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила. Чуб. V. 668. Словник української мови Грінченка