малолітка

Значення в інших словниках

1. малолітка — малолі́тка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. малолітка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що малоліток. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. малолітка — МАЛОЛІ́ТКА, и, ч. і ж., розм. 1. Те саме, що малолі́ток. Нащо на горе вродила [мати], Малоліткою женила (П. Чубинський); І безпритульного малолітку-сироту закрутило у вихорі громадянської війни, голоду і холоду (В. Чемерис). 2. Жін. до малолі́ток. Словник української мови у 20 томах
4. малолітка — МАЛОЛІ́ТОК (про дитину), МАЛОЛІ́ТКА розм., МАЛОЛІ́Т заст., НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ. Було то божеє село. В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток (Т. Шевченко); Нащо на горе вродила, Малоліткою женила (П. Словник синонімів української мови
5. малолітка — МАЛОЛІ́ТКА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що малолі́ток. Нащо на горе вродила [мати], Малоліткою женила (Чуб., V, 1874, 668). Словник української мови в 11 томах
6. малолітка — Малолітка, -ки об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила. Чуб. V. 668. Словник української мови Грінченка