мальований
МАЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до малюва́ти.
В хаті мило та любо глянуть: лавки й столи липові, образи киянські [київські], хороше мальовані, позапинані рушниками вишиваними (Марко Вовчок);
Часом хтось із севастопольців забігав сюди [у церкву].., де стояли наспіх мальовані образи (В. Кучер);
Зі звалених під ліжком фанерок, ватманів і картонок Лука випорпав великий – майже метр на півтора – незакінчений портрет, мальований ним до четвертого весілля (Ю. Андрухович);
Кругом майоріли гірлянди різнобарвних молитовних прапорців. Молитва на кожному. На кожному – образ Будди, мальований згідно зі строгими геометричними канонами (І. Карпа);
І оце те мальоване щастя, що мало скрасити його вбоге життя, яке пестив він у мріях парубочих?.. (М. Коцюбинський);
Бо у всякого свій рай, власною уявою мальований (В. Дрозд).
2. у знач. прикм. Намальований олівцем, пером, фарбами тощо.
– Дурень той русин, що дав мене на запоруку мальованого святого (І. Франко);
Струни її [скрипки] здаються мальованими лініями на полірованому дереві (В. Собко);
Присохли струни, тріснув лак, і порохом припав малюнок... Мовчить мальований козак, снується тріщин візерунок (П. Мовчан);
* У порівн. Панночка вбралась якнайкраще та й лежить у ліжку, як мальована (Марко Вовчок);
// Оздоблений малюнками, помальований фарбами.
Посадили Морозенка на мальованій лавці: Зняли, зняли з Морозенка шовкові жупанці (з думи);
Мальований комин вигравав усіма фарбами (Я. Качура);
Мов капелюх, квітчастий дах, і дім мальований, мов скриня (Б.-І. Антонич).
3. у знач. прикм., перен., розм. Дуже гарний (у 1 знач.).
Гарнесенько обіймемось Та любо та тихо Пожартуєм, чмокнемося, Та й поберемося, Моя крале мальована (Т. Шевченко);
Мене б туди, то не глянула б навіть на Сергія Мотуза, хоч і мальований. Точно за офіцера вийшла б (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)