малюватися
МАЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок.
1. Накладати на своє обличчя грим, фарбу.
Червоніла як калина, хоть не малювалась (Сл. Б. Грінченка);
Дівчата так малюються, неначе На продаж їх .. поведуть (Л. Дмитерко);
Вони знову дивились у люстерка, малювалися, висилали есемеси, приймали їх, читали, писали наступні (Ю. Андрухович).
2. Виділятися своїми обрисами на фоні чогось; вимальовуватися (у 1 знач.).
Чорні брови ясно малювались на рівному лобі під червоним пружком хустки (І. Нечуй-Левицький);
Згасли відблиски на небі, пощезли й тіні, й невиразно малюються на темному тлі чорні стовбури (Дніпрова Чайка);
Марна спроба зупинити хмаринку в небі, випити водиці з міражу оази, що малюється в небі над пустелею (О. Бердник);
// перен. Виражатися, виявлятися назовні; ставати помітним (про думки, почуття і т. ін.).
Щира радість малювалася на лиці старого (І. Франко);
Щось невідоме й загадкове малювалося на його обличчі (Б. Лепкий);
На його обличчі малювався страх і заклопотання (В. Гжицький).
3. перен. Поставати в уяві; уявлятися.
Ще поки обдумую сюжет, поки в уяві моїй малюються люди, події й природа – я почуваю себе щасливим (М. Коцюбинський);
Малюється в уяві купальська ніч: став, тихий плескіт води, вінки з тремтячими свічками, співи дівочі (М. Рильський);
Сонячною, ласкавою та щедрою малювалась йому Таврія (О. Гончар);
Його інтригувало це потаємне нічне життя комах. В уяві малювалися невиразно химерні інтер'єри їхнього житла (Ю. Іздрик).
4. Пас. до малюва́ти 1–3.
Дуже мені подобалось Ваше [М. Коцюбинського] “Дорогою ціною”. Найбільше всього перша частина, де так правдиво малюється гірка доля кріпацька (Панас Мирний);
Читались прокламації, велись палкі дебати, малювались карикатури (В. Винниченко);
Одна пара галош – це цілий капітал – це своєрідні грифельні дошки: .. для гри в шахи: малюється шахівницю й фігури на ній, а тоді грається (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)