малюватися

МАЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок.

1. Накладати на своє обличчя грим, фарбу.

Червоніла як калина, хоть не малювалась (Сл. Б. Грінченка);

Дівчата так малюються, неначе На продаж їх .. поведуть (Л. Дмитерко);

Вони знову дивились у люстерка, малювалися, висилали есемеси, приймали їх, читали, писали наступні (Ю. Андрухович).

2. Виділятися своїми обрисами на фоні чогось; вимальовуватися (у 1 знач.).

Чорні брови ясно малювались на рівному лобі під червоним пружком хустки (І. Нечуй-Левицький);

Згасли відблиски на небі, пощезли й тіні, й невиразно малюються на темному тлі чорні стовбури (Дніпрова Чайка);

Марна спроба зупинити хмаринку в небі, випити водиці з міражу оази, що малюється в небі над пустелею (О. Бердник);

// перен. Виражатися, виявлятися назовні; ставати помітним (про думки, почуття і т. ін.).

Щира радість малювалася на лиці старого (І. Франко);

Щось невідоме й загадкове малювалося на його обличчі (Б. Лепкий);

На його обличчі малювався страх і заклопотання (В. Гжицький).

3. перен. Поставати в уяві; уявлятися.

Ще поки обдумую сюжет, поки в уяві моїй малюються люди, події й природа – я почуваю себе щасливим (М. Коцюбинський);

Малюється в уяві купальська ніч: став, тихий плескіт води, вінки з тремтячими свічками, співи дівочі (М. Рильський);

Сонячною, ласкавою та щедрою малювалась йому Таврія (О. Гончар);

Його інтригувало це потаємне нічне життя комах. В уяві малювалися невиразно химерні інтер'єри їхнього житла (Ю. Іздрик).

4. Пас. до малюва́ти 1–3.

Дуже мені подобалось Ваше [М. Коцюбинського] “Дорогою ціною”. Найбільше всього перша частина, де так правдиво малюється гірка доля кріпацька (Панас Мирний);

Читались прокламації, велись палкі дебати, малювались карикатури (В. Винниченко);

Одна пара галош – це цілий капітал – це своєрідні грифельні дошки: .. для гри в шахи: малюється шахівницю й фігури на ній, а тоді грається (І. Багряний).