малюк
МАЛЮ́К, а́, ч., розм.
Мала дитина.
– А щодо опікунства над цими малюками, – сказав суддя, звертаючись до господаря, – то мусите звертатись до опікунчого [опікунського] суду (І. Франко);
Малюки обсіли ночви, руками хлюпались у теплому купелі і бризкали на рожеве тільце найменшого братика (С. Чорнобривець);
Знехтуваного батьком малюка взяла до себе, фактично усиновивши, рідна сестра герцоґа Амелія (О. Авраменко, В. Авраменко);
// Молодший школяр.
– Пантера не з родини кошачих, – заявив хлопчик з однією жалюгідною личкою на рукаві. – Ти так вважаєш? – строго спитав його хлопець з двома личками, і малюк знітився (І. Багмут);
Старшокласники йшли поважно, про щось перемовляючись, а малюки ідуть-ідуть та й спиняться, посперечаються або заведуть якусь гру і вже тільки згодом, опам'ятавшись, кинуться бігцем до школи (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- малюк — малю́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- малюк — Маля, мала дитина, дитя; (не в школі) дошколя, (у школі) молодший школяр. Словник синонімів Караванського
- малюк — див. дитина Словник синонімів Вусика
- малюк — -а, ч., розм. Мала дитина. || Молодший школяр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малюк — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт. Словник синонімів української мови
- малюк — МАЛЮ́К, а́, ч., розм. Мала дитина. — А щодо опікунства над цими малюками, — сказав суддя, звертаючись до господаря, — то мусите звертатись до опікунчого [опікунського] суду (Фр. Словник української мови в 11 томах
- малюк — Малю́к, -ка м. Мальчикъ, маленькій. Може тепер і не так: я ще малюком туди заглядав. Св. Л. 24. Словник української мови Грінченка