мамалиґа
МАМАЛИ́ҐА, и, ж.
Густа каша з кукурудзяного борошна.
Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу (І. Нечуй-Левицький);
Дух свіжої мамалиґи приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (М. Коцюбинський);
Омелько також замовк, але він дивився у землю. Чекав на вечірню мамалиґу (У. Самчук);
Бородатому не дуже смакував банаш, який він про себе назвав звичайною кукурудзяною кашею, або мамалиґою, але, хоч і трохи кривлячись, їв (О. Чорногуз).
Словник української мови (СУМ-20)