манежик

МАНЕ́ЖИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до мане́ж.

– А моя доця вже ходить. Щоправда, ще в манежику (з газ.).

Значення в інших словниках

1. манежик — мане́жик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови