манелі
МАНЕ́ЛІ, ів, мн., зах.
1. Речі (див. річ¹ 1).
– Я поможу вам занести ваші манелі до воза, штурман (О. Лисяк);
Гості не дали себе довго просити і, поскидавши свої запилюжені манелі, з радістю плюснулися у воду (Ю. Винничук).
2. Дрібниці (див. дрібни́ця 2).
Чудернацьке слово манелі швидше за все зустрінеться вам раптово, зовсім несподівано. Отак ідете собі, аж раптом... вони... Такі милі жіночому серцю дрібнички – сережечки, браслетики, хустинки, обідочки, торбинки, люстерка, стрічечки... (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)