Словник української мови у 20 томах

манесенький

МАНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, розм.

Те саме, що мале́сенький.

Це була манесенька на зріст, тоненька, голубоока, з шапкою густих русявих кучерів на круглій голівці дівчинка (Л. Яновська);

Із манесеньких круглих шибочок напливало блакитне ранкове світло (Ю. Логвин);

– Манесеньку казочку! Про козу-дерезу! – Ого, ще й про козу-дерезу! Чого схотiв! (В. Винниченко);

Діти манесенькі кричали їй услід: – Бувай здорова! (Марко Вовчок).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. манесенький — див. малий  Словник синонімів Вусика
  2. манесенький — -а, -е, розм. Те саме, що малесенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манесенький — МАНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малесенький. Це була манесенька на зріст, тоненька, голубоока, з шапкою густих русявих кучерів на круглій голівці дівчинка (Любов Яновська, I, 1959, 322); Діти манесенькі кричали їй услід: «Бувай здорова!» (Марко Вовчок, I, 1955, 178).  Словник української мови в 11 томах