манесенький
МАНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малесенький.
Це була манесенька на зріст, тоненька, голубоока, з шапкою густих русявих кучерів на круглій голівці дівчинка (Любов Яновська, I, 1959, 322);
Діти манесенькі кричали їй услід: «Бувай здорова!» (Марко Вовчок, I, 1955, 178).
Словник української мови (СУМ-11)