маніхейський
МАНІХЕ́ЙСЬКИЙ, а, е, філос.
Прикм. до маніхе́йство і маніхе́єць.
Щоб людська душа після смерті тіла не потрапила у сферу зла, людині, за маніхейським вченням, треба вести особливий спосіб життя, де головну роль грає боротьба зі своїми тілесними інстинктами (з наук.-попул. літ.);
Єдиний у світі маніхейський храм зберігся в Китаї, в Цюаньчжоу, провінція Фуцзянь (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)