маніхеєць
МАНІХЕ́ЄЦЬ, йця, ч., філос.
Прибічник маніхейства.
Маніхейці вчили, що Бог існує у двох паралельних, однаково могутніх особах, з яких одна добра, а друга зла (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)МАНІХЕ́ЄЦЬ, йця, ч., філос.
Прибічник маніхейства.
Маніхейці вчили, що Бог існує у двох паралельних, однаково могутніх особах, з яких одна добра, а друга зла (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)