маніхейський

МАНІХЕ́ЙСЬКИЙ, а, е, філос.

Прикм. до маніхе́йство і маніхе́єць.

Щоб людська душа після смерті тіла не потрапила у сферу зла, людині, за маніхейським вченням, треба вести особливий спосіб життя, де головну роль грає боротьба зі своїми тілесними інстинктами (з наук.-попул. літ.);

Єдиний у світі маніхейський храм зберігся в Китаї, в Цюаньчжоу, провінція Фуцзянь (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніхейський — -а, -е. Прикм. до маніхеї. || Стос. до маніхейства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. маніхейський — Маніхе́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)