маніхейський
МАНІХЕ́ЙСЬКИЙ, а, е, філос.
Прикм. до маніхе́йство і маніхе́єць.
Щоб людська душа після смерті тіла не потрапила у сферу зла, людині, за маніхейським вченням, треба вести особливий спосіб життя, де головну роль грає боротьба зі своїми тілесними інстинктами (з наук.-попул. літ.);
Єдиний у світі маніхейський храм зберігся в Китаї, в Цюаньчжоу, провінція Фуцзянь (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маніхейський — -а, -е. Прикм. до маніхеї. || Стос. до маніхейства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маніхейський — Маніхе́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)