Словник української мови у 20 томах

марганцівка

МАРГАНЦІ́ВКА, и, ж., розм.

Кристали або розчин марганцевокислого калію, що застосовуються в медицині.

Кидав [Антон Никандрович] марганцівку у ванну і дбайливо розводив її в теплій воді, – боявся, що попередні відвідувачі, якщо вони хворі, могли зоставити бацилі [бацили] на покритих емаллю залізних стінах (В. Барка);

Хтось ненароком впустив у криницю пакуночок з марганцівкою. Чудова дезинфекційна речовина і в малих дозах навіть корисна... (М. Дашкієв);

Дивіться, .. як упродовж одного дня змінює кольори розкішна гортензія, неначе свій настрій примхлива жінка, особливо, якщо кущ поливати розчином марганцівки чи осілими залишками натуральної кави (М. Матіос);

Марганцівку я носив як самозахист – якщо несподівано сипонути ЇЇ в очі, у недруга виникнуть серйозні проблеми (Любко Дереш).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. марганцівка — марганці́вка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. марганцівка — -и, ж., розм. Кристали або розчин марганцевокислого калію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марганцівка — (-и) ж., крим. Дешеве вино. СЖЗ, 64.  Словник жарґонної лексики української мови
  4. марганцівка — МАРГАНЦІ́ВКА, и, ж., розм. Кристали або розчин марганцевокислого калію, що застосовуються в медицині. В панни Нонни є і справжні ліки — розчин марганцівки та навар дубової кори (Збан.  Словник української мови в 11 томах