Словник української мови в 11 томах

марганцівка

МАРГАНЦІ́ВКА, и, ж., розм. Кристали або розчин марганцевокислого калію, що застосовуються в медицині.

В панни Нонни є і справжні ліки — розчин марганцівки та навар дубової кори (Збан., Єдина, 1959, 199);

В глибині печери щойно доставлені поранені, постогнуючи, ждали прийому, що відбувався за диктовою стіною, двері в якій були завішані білим простирадлом з рудими плямами марганцівки (Кучер, Голод, 1961, 115).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. марганцівка — марганці́вка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. марганцівка — -и, ж., розм. Кристали або розчин марганцевокислого калію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марганцівка — МАРГАНЦІ́ВКА, и, ж., розм. Кристали або розчин марганцевокислого калію, що застосовуються в медицині. Кидав [Антон Никандрович] марганцівку у ванну і дбайливо розводив її в теплій воді, – боявся, що попередні відвідувачі, якщо вони хворі...  Словник української мови у 20 томах
  4. марганцівка — (-и) ж., крим. Дешеве вино. СЖЗ, 64.  Словник жарґонної лексики української мови