Словник української мови у 20 томах

маркграфиня

МАРКГРАФИ́НЯ, і, ж., іст.

Дружина або дочка маркграфа.

З Кракова Бона листувалася з найелегантнішою жінкою Італії маркграфинею Мантуанською Ізабеллою д'Есте, котра присилала їй італійські вірші, описи найновіших танців, фасонів одягу, а також косметику, яку виготовляли її придворні майстри (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. маркграфиня — маркграфи́ня іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. маркграфиня — -і, ж., іст. Дружина або дочка маркграфа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маркграфиня — МАРКГРАФИ́НЯ, і, ж., іст. Дружина або дочка маркграфа.  Словник української мови в 11 томах