марлевий
МА́РЛЕВИЙ, а, е.
Прикм. до ма́рля.
Марлева тканина;
// Зробл., пошитий із марлі.
На вікнах висіли марлеві занавіски (Григорій Тютюнник);
Біля вікна, запнутого марлевою завіскою, зеленкувато відсвічував акваріум з рибками (М. Дашкієв);
Всюди валялись мотки колючого дроту і закривавлені смужки марлевих бинтів та вата (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
* У порівн. Усе, що відбувалось тепер навколо, було ніби завішане густою марлевою сіткою (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)