марлевий
МА́РЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до ма́рля.
Марлева тканина;
// Зробл., пошитий із марлі.
На вікнах висіли марлеві занавіски (Тют., Вир, 1964, 37);
Марлева пов’язка; *У порівн. Крізь прозорі, мовби марлеві, сувої хмарок пробивалася барвінкова голубінь неба (Грим., Незакінч. роман, 1962, 94).
Словник української мови (СУМ-11)