марля
МА́РЛЯ, і, ж. Тонка бавовняна тканина з рідко переплетених ниток, що використовується найчастіше як перев’язний матеріал.
Пішли назустріч [біженцям] санітарні машини, вози з перебинтованими чистою марлею людьми (Коз., Гарячі руки, 1960, 139);
Вікно було завішене.. накрохмаленою марлею (Бойч., Молодість, 1949, 285).
Словник української мови (СУМ-11)