марновір

МАРНОВІ́Р, а, ч.

Забобонний чоловік.

Марновір сумує, якщо хтось на південь, а не на схід з ним молиться (Г. Сковорода).

Значення в інших словниках

1. марновір — марнові́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. марновір — -а, ч. Забобонний чоловік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. марновір — МАРНОВІ́Р, а, ч. Забобонний чоловік.  Словник української мови в 11 томах