марновірка

МАРНОВІ́РКА, и, ж.

Жін. до марнові́р.

– Я в думках благатиму, щоб куля минала його... Це вже я стаю марновіркою? (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. марновірка — марнові́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. марновірка — -и. Жін. до марновір і марновірець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. марновірка — МАРНОВІ́РКА, и, ж. Жін. до марнові́р.  Словник української мови в 11 томах