Словник української мови у 20 томах

мархур

МАРХУ́Р, а, ч.

Гвинторогий козел – найбільший і найсильніший з усіх диких козлів; водиться в горах Туркменістану, Афганістану, Пакистану та Індії.

Мархур може підійматися по стрімких скелях, щоб поласувати ніжним листям дерев (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мархур — -а, ч. Парнокопита тварина роду козлів.  Великий тлумачний словник сучасної мови