Великий тлумачний словник сучасної мови

мархур

марху́р

-а, ч.

Парнокопита тварина роду козлів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мархур — МАРХУ́Р, а, ч. Гвинторогий козел – найбільший і найсильніший з усіх диких козлів; водиться в горах Туркменістану, Афганістану, Пакистану та Індії. Мархур може підійматися по стрімких скелях, щоб поласувати ніжним листям дерев (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах