масивний
МАСИ́ВНИЙ, а, е.
1. Який має велику масу (у 1 знач.), об'єм.
Над здоровим ставком внизу червоніли стіни масивної сахарні, неначе твердині (І. Нечуй-Левицький);
Були тут головно статечні постаті, деякі обтяжені роками й масивними золотими ланцюгами від годинників (І. Франко);
Оглядівши Ріну, Степун з кряхтінням виняв масивний, з монограмами, портсігар і почав закурювать (В. Винниченко);
Посередині троє масивних дверей, оббитих темною цератою (І. Микитенко);
У кабiнетi була м'яка канапа, трохи масивний стiл з точеними нiжками, скляна шафа з книжками i кахельна грубка (Р. Андріяшик);
// Великий, важкий (про людину, тварину або частину тіла).
Ми стоїмо один проти одного. Я – масивний і огрядний у синьому піджаку, в золотих окулярах, респектабельний і певний себе. Він – блідий і безбровий з рідким, їжачком зачесаним волоссям (В. Домонтович);
Своєю масивною фігурою заступає [Гамалія] стежку (Григорій Тютюнник);
Круглолиций, з міцно стиснутими губами й круглим масивним підборіддям, він був тут у камері уособленням сили, мудрості й спокою (Ю. Збанацький);
Професор Чмонь ледь помітно кивнув своєю масивною головою, наче привітався, а може й ні (О. Ірванець).
2. Який займає велику площу; суцільний.
І дивно було думати, що тонка лінія, .. яка легко перетинала міжгір'я глибиною в кількасот метрів, – насправді являє собою масивну дворейкову дорогу завширшки біля десяти метрів (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)