маскарадний
МАСКАРА́ДНИЙ, а, е.
Стос. до маскараду (у 1 знач.).
Був справжній маскарадний бал, дуже модний і парадний (М. Коцюбинський);
Миколаївці зовсім не маневрували під кулями й скидалися на маскарадних дачників у своїх матроських шапках (Ю. Яновський);
В розпал свята до залу вступив листоноша. Вже хтозна: чи справжній, чи теж маскарадний, але з поштарською торбиною, в кашкеті зв'язківця (Ю. Збанацький);
// Признач. для маскараду.
Плащ падає – перед нами молода, дуже вродлива дівчина в прегарному маскарадному вбранні (І. Кочерга);
Маскарадний костюм прийшовся йому якраз, і, подивившись на себе в дзеркало, він зробив висновок: ось той рідкісний випадок, коли чоловікові справді пасує форма (А. Кокотюха).
Словник української мови (СУМ-20)