маскарадний
МАСКАРА́ДНИЙ, а, е. Стос. до маскараду (у 1 знач.).
Був справжній маскарадний бал, дуже модний і парадний (Коцюб., III, 1956, 193);
В розпал свята до залу вступив листоноша. Вже хтозна: чи справжній, чи теж маскарадний, але з поштарською торбиною, в кашкеті зв’язківця (Збан., Курил. о-ви, 1963, 191);
// Признач. для маскараду.
Плащ падає — перед нами молода, дуже вродлива дівчина в прегарному маскарадному вбранні (Коч., II, 1956, 262).
Словник української мови (СУМ-11)