маскарадник
МАСКАРА́ДНИК, а, ч. Учасник маскараду (у 1 знач.).
Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Смолич, II, 1958, 82).
Словник української мови (СУМ-11)МАСКАРА́ДНИК, а, ч. Учасник маскараду (у 1 знач.).
Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Смолич, II, 1958, 82).
Словник української мови (СУМ-11)