маскарадник

МАСКАРА́ДНИК, а, ч., заст.

Учасник маскараду (у 1 знач.).

Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Ю. Смолич);

Сучасне козацтво – це не барвиста юрба маскарадників і шароварників, які невідомо чому вирядилися і смішать район, а справжні патріоти своєї землі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. маскарадник — маскара́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. маскарадник — -а, ч. Учасник маскараду (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маскарадник — МАСКАРА́ДНИК, а, ч. Учасник маскараду (у 1 знач.). Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Смолич, II, 1958, 82).  Словник української мови в 11 томах