масничка
МА́СНИЧКА, и, ж. (з великої літери).
Пестл. до Ма́сниця.
Минулась котові Масничка (Номис).
МАСНИ́ЧКА, и, ж.
1. Спеціальна посудина з пристосуванням для збивання масла з вершків або сметани.
Мама в коморі за стіною все ще гуркотіла масничкою, не входила до кімнати (С. Ковалів);
Одна між тими масничками була з металевим курком.. (Як масло було готове, то тим курком випускалося маслянку.) (Б. Лепкий);
Сепаратори, маснички, пробірки, реактиви, – просто тобі справжня молочарська станція (Д. Бузько);
Дівчина стояла у запічку, біля лави, і з дерев'яної маснички виливала у жбан сколотянку разом із шматками жовтого масла (В. Малик).
2. Те саме, що масельни́чка 1.
Лисячої породи дядечко націляється ножем на спорожнілу масничку (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)