масничка
МА́СНИЧКА, и, ж. (з великої літери).
Пестл. до Ма́сниця.
Минулась котові Масничка (Номис).
МАСНИ́ЧКА, и, ж.
1. Спеціальна посудина з пристосуванням для збивання масла з вершків або сметани.
Мама в коморі за стіною все ще гуркотіла масничкою, не входила до кімнати (С. Ковалів);
Одна між тими масничками була з металевим курком.. (Як масло було готове, то тим курком випускалося маслянку.) (Б. Лепкий);
Сепаратори, маснички, пробірки, реактиви, – просто тобі справжня молочарська станція (Д. Бузько);
Дівчина стояла у запічку, біля лави, і з дерев'яної маснички виливала у жбан сколотянку разом із шматками жовтого масла (В. Малик).
2. Те саме, що масельни́чка 1.
Лисячої породи дядечко націляється ножем на спорожнілу масничку (О. Забужко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- масничка — ма́сничка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- масничка — I масн`ичка-и, ж. Спеціальна посудина з пристосуванням для збивання масла з вершків або сметани. II м`асничка-и, ж., церк. Пестл. до масниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- масничка — МА́СНИЦЯ (церковне свято проводів зими), МА́СЛЯНА, МА́СЛЯНИЦЯ розм., МА́СНИЧКА пестл. За тиждень до Масниці Круки, відбувши панщину, щоб їх неприсутності не помітили, й виспавшися звечора, рушили опівночі (М. Словник синонімів української мови
- масничка — МА́СНИЧКА, и, ж., церк. Пестл. до ма́сниця. ◊ Мине́ться (мину́лася, закінчи́ться, закінчи́лася і т. ін.) кото́ві ма́сничка — те саме, що Мине́ться (мину́лася, закінчи́ться, закінчи́лася і т. ін.) кото́ві ма́сниця ( див. ма́сниця). МАСНИ́ЧКА, и... Словник української мови в 11 томах
- масничка — Масничка, -ки ж. 1) ум. отъ масниця. Ой, масничко, яка ти була! Як би тебе сім неділь, а посту одна. Грин. І. 240. 2) Маслянка (посуда для масла). 3) Кадка съ масломъ. 4) Маслобойка. Словник української мови Грінченка