масничка

МА́СНИЧКА, и, ж., церк. Пестл. до ма́сниця.

◊ Мине́ться (мину́лася, закінчи́ться, закінчи́лася і т. ін.) кото́ві ма́сничка — те саме, що Мине́ться (мину́лася, закінчи́ться, закінчи́лася і т. ін.) кото́ві ма́сниця ( див. ма́сниця).

МАСНИ́ЧКА, и, ж. Спеціальна посудина з пристосуванням для збивання масла з вершків або сметани.

Мама в коморі за стіною все ще гуркотіла масничкою, не входила до кімнати (Ков., Світ.., 1960, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масничка — ма́сничка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. масничка — I масн`ичка-и, ж. Спеціальна посудина з пристосуванням для збивання масла з вершків або сметани. II м`асничка-и, ж., церк. Пестл. до масниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. масничка — МА́СНИЧКА, и, ж. (з великої літери). Пестл. до Ма́сниця. Минулась котові Масничка (Номис). МАСНИ́ЧКА, и, ж. 1. Спеціальна посудина з пристосуванням для збивання масла з вершків або сметани. Словник української мови у 20 томах
  4. масничка — МА́СНИЦЯ (церковне свято проводів зими), МА́СЛЯНА, МА́СЛЯНИЦЯ розм., МА́СНИЧКА пестл. За тиждень до Масниці Круки, відбувши панщину, щоб їх неприсутності не помітили, й виспавшися звечора, рушили опівночі (М. Словник синонімів української мови
  5. масничка — Масничка, -ки ж. 1) ум. отъ масниця. Ой, масничко, яка ти була! Як би тебе сім неділь, а посту одна. Грин. І. 240. 2) Маслянка (посуда для масла). 3) Кадка съ масломъ. 4) Маслобойка. Словник української мови Грінченка