1. Словник української мови в 11 томах

масниця

МА́СНИЦЯ, і, ж., церк. Давньослов’янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов’язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром і т. ін.).

Почекайте, варенички, прийде на вас масниця! (Укр.. присл.., 1955, 276);

Одгуляли масницю [кріпаки] (Мирний, І, 1949, 323);

— Жінко! Люди говорили: Масниця зайшла; А млинців ще ми й не їли, — Може б ти спекла? (Щог., Поезії, 1958, 407);

— Щось ти дуже веселий, Тимку? — На масницю уродився, — вишкірився білими зубами Тимко (Тют., Вир, 1964, 493).

◊ Мине́ться (мину́лася, закінчи́ться, закінчи́лася і т. ін.) кото́ві ма́сниця — закінчиться (закінчилось) для когось безтурботне, веселе, привільне життя.

МАСНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що масни́чка.

Параска люто копнула масницю ногою так, що посудина з лускотом покотилася геть у сіни (Фр., VII, 1951, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Масниця — Ма́сниця іменник жіночого роду свято Орфографічний словник української мови
  2. Масниця — І Масляниця Те саме, що тиждень Сиропусний Словник церковно-обрядової термінології
  3. масниця — I масн`иця-і, ж., рідко. Те саме, що масничка. II м`асниця-і, ж., церк. Давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. масниця — МА́СНИЦЯ, і, ж. (з великої літери). Тиждень перед Великим постом, на якому прийнято святкувати проводи зими, веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром і т. ін.). Почекайте, варенички, прийде на вас Масниця! (прислів'я); – Жінко!... Словник української мови у 20 томах
  5. Масниця — не все (не за́вжди́, мину́ла і т. ін.) коту́ (кото́ві) ма́сниця, жарт. Закінчилось для когось безтурботне життя; не завжди комусь щастить. Не щодня бридня, не все коту масниця! (О. Фразеологічний словник української мови
  6. масниця — МА́СНИЦЯ (церковне свято проводів зими), МА́СЛЯНА, МА́СЛЯНИЦЯ розм., МА́СНИЧКА пестл. За тиждень до Масниці Круки, відбувши панщину, щоб їх неприсутності не помітили, й виспавшися звечора, рушили опівночі (М. Словник синонімів української мови
  7. масниця — Ма́сниця, -ці, -цею і ма́сни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. масниця — Масниця, -ці ж. Масленица. Камен. у. Почекайте, вареники, прийде на вас масниця! Чуб. І. 265. ум. масничка. Словник української мови Грінченка