масткий

МАСТКИ́Й, а́, е́.

Покритий, змазаний шаром жиру.

До Зоні стала ходити .. Зонина ровесниця, чорнява, повновида, з таким “противним” блискучим, мастким волоссям (Леся Українка);

// Який добре змащує (у 1 знач.).

Крем має бути мастким і жирним, щоб коржі добре просякли (з наук.-попул. літ.);

// перен. Густий, лискучий, як масло, жир.

Його чоботи зачепили за щось тверде, шапка злетіла з голови, а руки аж по лікті пірнули в мастку грязюку (Юліан Опільський);

А село міцно впилося ярів та пригірків. Кліщем вгризлося у масткий чорнозем й накрилося стріхами та садами (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. масткий — мастки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. масткий — -а, -е. Покритий, змазаний шаром жиру. || Який добре змащує (у 1 знач.). || перен. Густий, лискучий, як масло, жир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. масткий — ЖИ́РНИЙ (який містить багато жиру; забруднений жиром; укритий шаром жиру), МАСНИ́Й, СИ́ТИЙ рідше; МАСТКИ́Й (просякнутий жиром). Жирна баранина; Жирні плями; Масні пальці; Масний борщ; На столі з'явилася пахуча гречана каша з молоком ситим (Г.  Словник синонімів української мови
4. масткий — Мастки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. масткий — МАСТКИ́Й, а́, е́. Покритий, змазаний шаром жиру. До Зоні стала ходити.. Зонина ровесниця, чорнява, повновида, з таким "противним" блискучим, мастким волоссям (Л. Укр., III, 1952, 656); // Який добре змащує (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах