масткий
МАСТКИ́Й, а́, е́. Покритий, змазаний шаром жиру.
До Зоні стала ходити.. Зонина ровесниця, чорнява, повновида, з таким "противним" блискучим, мастким волоссям (Л. Укр., III, 1952, 656);
// Який добре змащує (у 1 знач.).
Рицинова олія дуже поволі висихає, в’язка, мастка (Ол. та ефір. культ., 1956, 112);
// перен. Густий, лискучий, як масло, жир.
Його чоботи зачепили за щось тверде, шапка злетіла з голови, а руки аж по лікті пірнули в мастку грязюку (Оп., Іду.., 1958, 652).
Словник української мови (СУМ-11)