матеріальний
МАТЕРІА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до матерії (у 1 знач.); який існує незалежно від свідомості; протилежне духовний.
Арістотель не мав сумніву в реальності матеріального світу (з наук.-попул. літ.).
2. Який має відчутну форму; речовий, предметний.
Він має певний вплив і тут і за кордоном (за кордоном, може, більш матеріальний) (Леся Українка);
Галли полишили по собі величезний арсенал матеріальних пам'яток (І. Білик);
Це Схід, а отже, матеріальне тут ніколи не набуде вирішального значення (Ю. Андрухович).
3. Пов'язаний з володінням певною власністю, з прибутками, заробітком, грошима.
Якщо у Полтаві вишукається таке місце, що з матеріального боку буде Вам підхоже, то сповіщу зараз Вас (Панас Мирний);
Маєток хоч би й найбільший нікого не забезпечить ані від сумнівів, гризот і знесилля, ані навіть від матеріальної нужди (І. Франко);
– Так, це велика прикрість – промовив він до матері. – Ще більша, може, прикрість те, що певна матеріальна забезпеченність зробилася в нас від'ємною прикметою (В. Підмогильний);
Пробуваючи без матеріального грунту, я замість лекції ходив за шматком хліба (І. Багряний);
Вчитися у вищій школі за тих ворохобних часів було важко, я не мав анізвідки матеріальної допомоги (Б. Антоненко-Давидович).
4. Прикм. до матеріа́л 1.
Матеріальний кошторис;
// Признач. для зберігання матеріалів.
Матеріальний склад.
Словник української мови (СУМ-20)