матеріальний
МАТЕРІА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до матерії (у 1 знач.); який існує незалежно від свідомості; протилежне духовний.
Арістотель не мав сумніву в реальності матеріального світу (Вісник АН, 11, 1953, 29).
2. Який має відчутну форму; речовий, предметний.
Лозунг повстання є лозунг розв’язання питання матеріальною силою, — а нею в сучасній європейській культурі буває лише військова сила (Ленін, 9, 1949, 327);
Він має певний вплив і тут і за кордоном (за кордоном, може, більш матеріальний) (Л. Укр., V, 1956, 132);
Матеріальна культура включає в себе: житло з його будівництвом та устаткуванням і домашньо-господарські заняття — одяг, харчування і зв’язані з цим народні звичаї (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 87);
Матеріальне виробництво.
3. Пов’язаний з володінням певною власністю, з прибутками, заробітком, грошима.
Якщо у Полтаві вишукається таке місце, що з матеріального боку буде Вам підхоже, то сповіщу зараз Вас (Мирний, V, 1955, 422);
Маєток хоч би й найбільший нікого не забезпечить ані від сумнівів, гризот і знесилля, ані навіть від матеріальної нужди (Фр., II, 1950, 308);
Вивести світове господарство з царства протиріч у царство.. повної гармонії між працею, потребою і розподілом матеріальних благ (Еллан, II, 1958, 83);
Матеріальний добробут; Матеріальна зацікавленість; Матеріальна допомога.
4. Прикм. до матеріа́л 1.
Матеріальний кошторис;
// Признач. для зберігання матеріалів.
Матеріальний склад.
∆ Матеріа́льна части́на, спец. — технічне устаткування та засоби.
Матеріальна частина артилеристів у всіх на очах. Кожному на кораблі видно, що і як вони роблять (Ткач, Крута хвиля, 1956, 119).
Словник української мови (СУМ-11)