матеріальний

матеріа́льний

-а, -е.

1》 Стос. до матерії (у 1 знач.); який існує незалежно від свідомості; прот. духовний.

Матеріальна точка фіз. — тіло, розмірами і формою якого в даній задачі можна знехтувати, а всю масу тіла вважати зосередженою в точці.

2》 Який має відчутну форму; речовий, предметний. Матеріальне виробництво.

3》 Пов'язаний з володінням певною власністю, з прибутками, заробітком, грошима.

Матеріальна відповідальність — зобов'язання працівника відшкодувати збиток, завданий організації-роботодавцю, в межах та порядку, встановлених законодавством. **

Матеріальні витрати — елемент собівартості, який складають витрати на матеріали, вироби, конструкції, паливо, електроенергію, воду, що використовуються в процесі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг).

Матеріальні цінності — цінності у речовій, матеріальній формі, у вигляді майна, товарів, предметів.

4》 Прикм. до матеріал 1). Матеріальний кошторис.

|| Признач. для зберігання матеріалів. Матеріальний склад.

Матеріальна частина спец. — технічне устаткування та засоби.

Значення в інших словниках

1. матеріальний — (якого можна торкнутися) фізичний, предметний.  Словник синонімів Полюги
2. матеріальний — матеріа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. матеріальний — МАТЕРІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до матерії (у 1 знач.); який існує незалежно від свідомості; протилежне духовний. Арістотель не мав сумніву в реальності матеріального світу (з наук.-попул. літ.). 2. Який має відчутну форму; речовий, предметний.  Словник української мови у 20 томах
4. матеріальний — матеріа́льний (лат. materialis) 1. Той, що є матерією; речовинний. 2. Майновий, грошовий, той, що належить до засобів існування. 3. Той, що стосується матеріалів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. матеріальний — МАТЕРІА́ЛЬНИЙ (який стосується предметів і явищ реального світу, має відчутну форму), ФІЗИ́ЧНИЙ, РЕЧОВИ́Й, ПРЕДМЕ́ТНИЙ. Матеріальна культура; Фізичний світ; Речові докази; Предметний світ.  Словник синонімів української мови
6. матеріальний — МАТЕРІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до матерії (у 1 знач.); який існує незалежно від свідомості; протилежне духовний. Арістотель не мав сумніву в реальності матеріального світу (Вісник АН, 11, 1953, 29). 2. Який має відчутну форму; речовий, предметний.  Словник української мови в 11 томах