матюкати

МАТЮКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, розм.

Лаяти когось матюками.

Де не взявся рудий бичок Мина.., відчинивши хвіртку отими рогами, що так засвербіли, і – гуру до Захарка! А той тоді почав матюкати проклятого Мину (О. Довженко);

В садку заступом копає Огир, блідий, а він [Матюха] ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий – і матюкає... (А. Головко);

Кохан чув, як вони поверталися назад, перемовляючись і матюкаючи його на всі лади (А. Кокотюха).

Значення в інших словниках

1. матюкати — матюка́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. матюкати — див. лаяти  Словник синонімів Вусика
3. матюкати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Лаяти когось матюками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. матюкати — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. матюкати — МАТЮКА́ТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Лаяти когось матюками. Де не взявся рудий бичок Мина.., відчинивши хвіртку отими рогами, що так засвербіли, і — гуру до Захарка!...  Словник української мови в 11 томах