матюкати

МАТЮКА́ТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Лаяти когось матюками.

Де не взявся рудий бичок Мина.., відчинивши хвіртку отими рогами, що так засвербіли, і — гуру до Захарка! А той тоді почав матюкати проклятого Мину (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 480);

В садку заступом копає Огир, блідий, а він [Матюха] ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий — і матюкає... (Андрій Головко, II, 1957, 46).

Значення в інших словниках

1. матюкати — матюка́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. матюкати — див. лаяти  Словник синонімів Вусика
3. матюкати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Лаяти когось матюками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. матюкати — МАТЮКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, розм. Лаяти когось матюками. Де не взявся рудий бичок Мина.., відчинивши хвіртку отими рогами, що так засвербіли, і – гуру до Захарка! А той тоді почав матюкати проклятого Мину (О.  Словник української мови у 20 томах
5. матюкати — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови